Спеціалізована школа №129 заснована в 1948 році.
Існувала в трьох приміщеннях.
В приміщенні, збудованому в 1959 році, функціонує 50 р.
Восени 2009 року колектив школи відзначив 50-річний ювілей.
СКЛАД ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ:
Вчителів – випускників школи - 5
Вчителів–методистів – 21
Старших учителів – 12
Вчителів вищої категорії – 48
Вчителів І категорії – 12
Вчителів II категорії – 8
Вчителів-спеціалістів – 9
"Відмінник освіти України” – 12
Заслужених майстрів спорту – 1
АДМІНІСТРАЦІЯ ШКОЛИ :
заступники директора школи
з НВР – Бугаєнко І.Ф., Ігнатенко І.О., Вербицька Н.А.
з виховної роботи – Бридько А.А.
Директор школи - Ґудзь І.В.
Традиції та мікроклімат школи, створений педагогами-ветеранами, заслуговують на підтримку, збереження, розвиток та збагачення.
КОНТИНГЕНТ УЧНІВ :
Медалістів –10- 12% щороку
Призерів районних олімпіад – понад 30 учнів щороку
Дипломантів Малої академії наук – 5-7 щороку
Чемпіонів Світу, Європи( багаторазових) з підводного плавання -8
Дипломант та володар ГРАН-ПРІ міських конкурсів - хор “ЕЛЕГІЯ”
Переможець районних, міських конкурсів та фестивалів -
шкільна команда КВК “ЕКСТРІМ"
ОРГАНИ САМОВРЯДУВАННЯ:
педагогічна рада, рада школи, піклувальна рада, рада старшокласників.
Друкований орган ради старшокласників – газета “Класні новини”.
З 1993 в школі працює ШКІЛЬНА ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА.
Психологи школи – КРУКОВСЬКА Вікторія Володимирівна –
випускниця Школи соціальної роботи НАУКМА
та КОШЕЛЬНА Оксана Вікторівна -
випускниця КМП.
В школі працює Рада з профілактики правопорушень.
Учнів-правопорушників немає .
Інфраструктура школи : угоди про співпрацю з
Київським нац. торговельно-економічним університетом,
Київським міжнародним університетом,
Київським національним університетом культури та мистецтв,
Міжнародним науково-технічним університетом,
Київським національним університетом технології та дизайну.
В 2000 році започаткована комп’ютерна база НВ процесу,
3 мультимедійних класи.
На 2006 рік школа включена в програму для молодших школярів
"Християнська етика в українській культурі”.
24.10.2006 Блаженніший Митрополит Володимир і мер Києва Леонід Черновецький ознайомилися з процесом викладання християнської етики в початкових класах на прикладі нашої школи.
НОСТАЛЬГІЯ
Так, старенька ти вже стала, моя рідна Школо! А чи ти пам’ятаєш, коли продзвенів твій перший дзвоник? Мабуть, ні! Та нічого, ми тобі нагадаємо, тобто ми тебе скоро просто-напросто привітаємо з твоїм ювілеєм – 50-річчям!
Знаєте, я якось сиділа і думала, а що для мене означає школа. Невже вона асоціюється тільки з чотириповерховою будівлею, з великою кількістю вчителів та учнів у ній.
Та ні, школа – це, звичайно, знання, та за ними завжди є статечні, добрі та привітні вчителі, дружний клас, веселі концерти, важкі олімпіади і змагання, прекрасні дискотеки...
А хіба хтось забуде чергу в їдальні за пиріжками на великій перерві або постійно крикливу бабу Катю з віником? А хіба можна забути погану оцінку або прогули, за які діставалося від класного керівника? Чи забуде хтось теорему Піфагора, біографію Шевченка або таблицю Менделєєва? Та ніколи в житті, тому що недарма наші вчителі вкладають душу і намагаються навчити нас всьому, що знають. Оце все і є наша школа.
І як жалко, що ми вчимося в ній так недовго. Та наша школа ніколи не залишиться порожньою тому, що сюди прийдуть отримувати знання та друзів нові учні, котрим потім буде теж дуже важко розлучатися з нею. Випускниця
Школа... І я?
Яке у сучасних підлітків ставлення до школи? “Школа – це концтабір!!!” – кричать одні. “Та нє, школа ето хорошо! Там можна піва папіть і с дружбанамі поговоріть! Вот єслі б єщьо учительов і уроків не було...” – заперечують інші. А деякі просто стоять, потупивши очі, і мовчки думають про те, що дає їм школа.
А вона-таки дає багато чого!
Вона дає все... Практично все...
Вона дає людині перший квиток у майбутнє. Другий дає ВУЗ. Без знань, що ви отримуєте в школі, неможливо вступити до престижного вищого навчального закладу – тобто згодом мати шанс здобути кваліфікацію і гарантовано отримати гарну роботу, яка дає пристойну зарплату. Тобто належним чином забезпечити себе, свою майбутню сім’ю.
А вчителі? Хто вони такі? Безжальні медузи-горгони? Янголи-рятівники? Давайте розберемося. Вчитель за свою роботу отримує копійки. А робота у нього – справді пекельна. Бо треба кожного учня заспокоїти, усадити, провести урок... А ще треба дивитися, щоб дотримувалися техніки безпеки... А ще перевіряти зошити, в яких ми подекуди пишемо таке....А ще... Та багато чого ще!!! Проте вчитель все одно продовжує працювати, передавати свої знання новому поколінню... І що ж він отримує? Хіба повагу? Та добре, якщо хоч третина дітей з класу вчить предмет – інші – баласт. Вчителя поважають? Ні-і-і!!! Та хто він такий, той вчитель??? Якщо щось станеться з дитиною – завжди питають з вчителя. Не з батьків – які не навчили... А з тих, хто стеріг їхніх чад, коли татусі й мамусі заробляли гроші... Вчитель працює і вдома – складає плани уроків, перевіряє роботи учнів... Хіба скажуть йому хоч “спасибі”? ...
Хочеться вірити, що настане той день, коли наше суспільство по-справжньому оцінить Отто фон Бісмарка, який свого часу наголосив: “Майбутнє Німеччини залежить від народного вчителя.” І не лише зауважив, а й спромігся підвищити в три рази зарплату вчителеві.
“Школа – це рай!” – кажуть ті, хто вже давно її закінчив... “Як би я хотів повернутися назад, у той час !..” Школа...
Тут проминає дитинство, приходить юність і починається доросле життя...
Це – золоті роки...
То ж не марнуймо їх!
Любіть школу, яка робить все заради вас!
Поважайте труд вчителів... Вони, хоча б це, та й заслужили...
Бо від того, як ви проведете шкільні роки, залежить все ваше життя...
Вчіться! Бо якщо щось пропустили – вже практично не наздогнати...
Що зробила для нас школа, і що зробили для неї ми? Певен, кожному з нас є про що подумати... Ростислав Малько - випускник
Шановні відвідувачі !
Від імені усіх освітян раді вітати Вас на нашому сайті. Його створення - це відповідь вимогам часу, бажання районної влади діяти адекватно тим фундаментальним змінам, що відбуваються у процесі переходу до інформаційного суспільства.